Надрукувати
Скачать шаблоны для cms Joomla 3 бесплатно.
Зелёные шаблоны джумла.

Глухів театральний

Глухів у той час був не зовсім звичайним українським містом. Є свідчення, що вже у першій половині XVIII сторіччя при садибах гетьманів та козацької старшини існували невеликі аматорські трупи. Під час ярмарків, які проходили чотири рази на рік, давав свої вистави балаганний театр.  Такі обставини дали можливість останньому гетьману Лівобережної України Кирилу Розумовському активно залучати місцеві таланти до роботи в своїй трупі.

Новий гетьман (Кирило Розумовський був обраний 22 лютого 1750 року у Глухові на центральній площі), маючи на меті облаштувати в Глухові порядки і спосіб життя, подібні до Санкт-Петербурзьких, привіз з собою до Глухова все необхідне для цього. В його поїзді, яким він прибув з Сантк-Петербургу до Глухова, разом з лакеями, кухарями, єгерями і скоморохами мандрувала до України і трупа професійних закордонних акторів. Вона по приїзді до Глухова і склала основу першого професійного театру на Гетьманщині.

У новому гетьманському палаці, що знаходився в передмісті Веригиному, було спеціально обладнане для бенкетів і вистав окреме приміщення. Сцену майстерно оформляв відомий художник, маляр-монументаліст і портретист Григорій Стеценко.

Глухівський театр був різноплановим видовищним закладом. Тут співав хор, виступали солісти, грав інструментальний оркестр, читці виконували уривки з літературних творів, ставилися оперні постановки і п’єси. Особливою майстерністю відзначалася балетна група.

Зважаючи на те, що серед перших виконавців глухівського театру домінували закордонні актори, спочатку постановки виконувались іноземними (здебільшого французською) мовами. Репертуар відзначався різноманітністю: від античних Гомера та Есхіла до творів Гольдоні, Мольєра, Шекспіра. З балетних постановок на сьогодні відомі «Венера і Адоніс» та «Алоїза».

Театр, крім розважальної, поступово перебрав на себе функцію кузні місцевих обдарувань. Учні за короткий час перевершили вчителів, і гетьман, якому закордонні виконавці коштували набагато дорожче, ніж місцеві, вже не бачив необхідності утримувати їх у трупі. Як мінімум двоє українських артистів Г. Головня і М. Полторацький, які пройшли школу глухівського театру, в майбутньому досягли міжнародного визнання. 

Поступово змінювався і репертуар. У цей час спеціально для гетьманського театру почав писати свої інтермедії та діалоги український письменник, товариш Юзефовича по навчанню в Київській академії Некрашевич, що дало можливість частково замістити в репертуарі іноземні твори українськими, яких у той час гостро бракувало.

Часто виступав на місцевій сцені один з найкращих тодішніх співаків Запорізької Січі Григорій Білогородський, який, за його ж свідченнями, пишався честю співати в Глухівському столичному театрі. Збереглися свідоцтва про те, що в березні 1758 року Глухів з гастролями відвідав відомий «російського театру комедіант» Полтавцов (псевдонім Прокопа Івановича Приказного), який, будучи родом з Полтави, ще хлопчиком потрапив до Санкт-Петербурга, де і зробив блискучу театральну кар’єру.

На жаль, на сьогодні зберіглось обмаль документів, які б проливали світло на перипетії культурного життя української столиці середини XVIII сторіччя. Але і на основі того, що відомо, можна стверджувати, що перший професійний постійно діючий театр на Україні з’явився саме у Глухові у другій половині 1751 року і став важливим осередком театральної культури на Україні. Разом зі співацькою школою та капелою його діяльність упевнено закріпила за Глуховом славу не тільки адміністративної, а і культурно-мистецької столиці Гетьманщини.

Уникальная программа снижения веса от Фаберлик.
Новинки косметики фаберлик на faberllena.ru