Робота секції «Української літератури та методики навчання» відбувалась у 408 ауд. На секційному засіданні із доповідями виступали магістранти і студенти 53-У та 42-А груп. Студенти 13-У, 33-У, 21-У, 53-У груп були активними учасниками конференції, ознайомлювались із специфікою наукових досліджень студентів старших курсів, брали цінний матеріал для подальшого написання власних наукових робіт з української літератури та методики її викладання.

 

 

     Магістрантка Кравчук Анна у своїй доповіді на тему: «Проблема застосування епістолярних матеріалів під час вивчення літератури у вітчизняній методиці» (науковий керівник – канд. пед. наук, доц. Дятленко Т. І.). акцентувала увагу учасників конференції на проблемі застосування епістолярію під час вивчення літератури, зокрема, зупинилася на вирішенні окресленого питання у вітчизняній методиці. Насамперед вона наголосила, що у нинішніх умовах реформування освіти, більшість вчених-методистів і вчителів-практиків пропонують нові шляхи і засоби вивчення літератури в школі. Проте і традиційні засоби, і форми роботи на уроках літератури потребують нового переосмислення й адаптації до сучасних реалій. Швидкий розвиток сучасних комп’ютерних технологій та мобільного зв’язку став актуальнішим за написання листів, але не варто забувати про спадщину епістолярних матеріалів українських письменників, яка має не лише пізнавальний зміст, а великий виховний потенціал для сучасної молоді.

 

Кравчук Анна наголосила на тому, що можливості, які містить епістолярна творчість, використовуються не повністю; пропоновані матеріали не дають учителям повного уявлення про вивчення епістолярної спадщини, зокрема, де, коли і як використовували епістолярні матеріали і які саме.

 

Студентка У курсу Юхновець Анна підготувала доповідь на тему: «Ефективні шляхи застосування літературної критики на різних етапах вивчення монографічної теми» (науковий керівник – канд. пед. наук, доц. Дятленко Т. І.). У своєму виступі студентка зупинилась на проблемі застосування літературної критики під час вивчення монографічної теми. Доповідач наголосила, що основна мета освіти – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості. Одним із важливих завдань літературної освіти на сучасному етапі є виховання підростаючого покоління на кращих зразках вітчизняної і світової художньої культур. Неодмінною умовою розв’язання цього завдання є формування кваліфікованого, висококультурного читача з розвинутим логічним мислення, здатністю самостійно, критично оцінювати явище мистецтва слова. Літературна критика – надійний орієнтир у шкільному літературному аналізі. У своєму виступі доповідач наголосила на тому, що, формуючи в учнів старших класів поняття про критику, її зв’язки з літературою, слід пам’ятати, що це запорука успіху в осягненні учнями мистецтва слова, у розвитку в них умінь літературознавчого аналізу і самостійного мислення. 

 

Магістрантка Рак Яна виступила із доповіддю на тему: «Ідейно-змістові домінанти мемуарно-біографічної прози в українській літературі 40-90-х років ХХ ст.» (науковий керівник – канд. філ. наук, ст. викл. Троша Н. В.). У своєму виступі доповідач розкрила не лише теоретичний аспект магістерської роботи, а й наголосила на важливості оприлюднення щоденникових записів відомих українських письменників наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть. Доповідач наголосила на тому, що жанровими домінантами щоденників є хронологічна послідовність, певна дискретність записів, відсутність сюжету. Магістрантка також представила певні ідейно-змістові домінанти поденних записів відомих митців: В. Винниченка, О. Гончара та О. Довженка. Доповідач відзначила, що щоденники, видані у ХХ ст., потребують нового підходу до їх осмислення та аналізу.

 

Студентка ІУ курсу Хмирова Вікторія у своїй доповіді на тему: «Творча діяльність учнів на уроках зарубіжної літератури» (науковий керівник – асистент Чайка О. М.) зазначила, що питання розвитку творчої діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури є одним із найважливіших завдань сучасної української школи. Воно виступає системотворчим фактором об’єднання в цілісну структуру знань, методів, прийомів навчання і форм роботи. Проблема реалізації творчої навчально-пізнавальної діяльності була частково розроблена в методиці літератури провідними ученими: Н. Волошиною, О.  Ісаєвою, М. Кудряшовим, Є. Пасічником та ін. Методисти зосередили увагу на опрацюванні питання способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Доповідач наголосила, що розвиток творчої діяльності учнів на уроках літератури можливий за умови використання певної системи впливів на особистість – способів організації навчально-пізнавальної діяльності. Така методика вивчення літератури має бути особистісно зорієнтованою, оскільки саме цей аспект розвитку творчої особистості в сучасній науці визначено як провідний.

 

Жуплатова Ірина, студентка ІУ курсу, у своїй доповіді на тему: «Використання літературних ігор на уроках зарубіжної літератури» (науковий керівник – асистент Чайка О. М.) звернула увагу присутніх на те, що сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, вбачає в них можливість ефективної організації взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їхнього спілкування  з елементами змагання, безпосередності, інтересу. В результаті аналізу методичної літератури студентка дійшла висновку про те, що, починаючи з другої половини ХХ століття, спостерігається підвищення інтересу вчених, методистів, учителів-практиків до використання навчально-ігрової діяльності в процесі вивчення літератури. Так, дослідники В. Марацман, М. Качурін, Т. Зепалова, В. Левін, Л. Мірошниченко, О. Ісаєва, О. Куцевол та ін. пов’язують використання ігрових прийомів на уроках літератури з такими факторами, як формування стійкого інтересу до читання, урізноманітнення методів і прийомів навчання, активізація навчальної діяльності учнів, відповідність ігрових прийомів віковим можливостям та інтересам підлітків, розвиток розумових і творчих здібностей школярів.

 

У своїй доповіді Ірина розкрила різні підходи до класифікації літературних ігор: відповідно до мети – аналізуючі, формуючі, узагальнюючі, контрольно-корекційні; за структурою – пізнавальні та рольові; за засобами організації – комунікативні, предметні, із використанням технічних засобів навчання та комбіновані.

 

Під час роботи конференції студенти та викладачі активно долучались до обговорення тем наукових доповідей, ставили запитання, висловлювали власні думки. Так, під час обговорення було відзначено кращі доповіді.