«Доля української мови – то є водночас й

 

доля української держави й нації…»

 

(Ігор Лосєв)

 

 

До Дня української писемності та мови на факультеті філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка відбулася презентація наукових і науково-методичних праць науково-дослідної лабораторії «Академічна культура дослідника» (керівник – Олена Миколаївна Семеног, доктор педагогічних наук, професор). Серед членів лабораторії – Базиль Л.О., Земка О.І., кандидати педагогічних наук.

 

Учасники заходу – студенти 21-У групи. Модератор – Земка О.І. – презентував наукові, науково-практичні монографії, навчальні посібники та програми «Фахова практика вчителя-словесника» (О.М. Семеног, Л.О. Базиль, Т.І. Дятленко, 2011), «Культура наукової української мови» (О.М. Семеног, 2012), «Культура фахової мови» (О.М. Семеног, О.М. Рудь, 2014) «Методика викладання української мови у вищій школі» (О.М. Семеног, Дейниченко Н.П., 2014), «Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів-словесників: теорія і практика» (О.М. Семеног, О.І. Земка, 2014), «Розвиток літературознавчої компетентності майбутніх учителів української мови і літератури» (Л.О. Базиль, 2015) та ін.

 

Це частина науково-методичного  доробку наукової школи Олени Семеног з проблем формування культуромовної особистості фахівця-дослідника в умовах неперервної освіти. Головні здобутки наукової школи: обґрунтовано науково-методичну систему розвитку педагогічної майстерності вчителя-словесника в умовах післядипломної освіти з урахуванням положень андрагогічного, акмесинергетичного, аксіологічного, праксеологічного, компетентнісного, інтегративного, герменевтичного підходів; здійснено комплексне дослідження наукових засад і традицій освітньої практики вивчення фольклористики у класичних університетах України другої половини ХІХ – на початку ХХІ ст.; обґрунтовано теоретичні і методичні  засади розвитку літературознавчої компетентності, дослідницьких умінь майбутнього вчителя української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу; обґрунтовано педагогічні умови і технології підготовки майбутніх фахівців медичного, економічного, юридичного профілів  як культуромовних особистостей і дослідників. За останні три роки представниками наукової школи (2 доктори педагогічних наук, 9 кандидатів педагогічних наук, 2 аспіранти) надруковано понад 100 наукових праць, які упроваджені в навчально-виховних процес ВНЗ різних рівнів акредитації, в систему підвищення кваліфікації. Розробки представлено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних заходах.

 

О.І. Земка представив монографії, зокрема, докторів педагогічних наук Сидоренко Вікторії Вікторівни «Розвиток педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти», Вовк Мирослави Петрівни «Теорія і практика вивчення фольклористики у класичних університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.)», монографії і посібники кандидатів педагогічних наук Земки О.І., Насілєнко Л.А., Проскуркіної Я.І., Кравченко О.М., Гордієнко В.П. з питань підготовки майбутніх фахівців медичного, економічного, юридичного профілів як культуромовних особистостей і дослідників.

 

Під час жвавого обговорення студенти 21-У групи дійшли висновку, що поняття академічної культури багатогранне; ідеться загалом і про культуру навчання в університеті, про цінності, традиції, норми, правила проведення наукового дослідження, і про наукову мовну культуру, культуру спілкування наукових наставників та учнів, культуру духовності і соціальної, моральної відповідальності за  результати; культуру толерантності і педагогічного оптимізму, що формується в культурно-освітньому просторі вищого педагогічного навчального закладу. Автори книг провели наскрізну мету – прилучення майбутніх учителів української мови і літератури до рідного слова як складової національної ідентифікації, до культури спілкування з учнями, батьками, оточуючими. Як писав Іван Огієнко: «Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості». Саме тому, в умовах сьогодення учитель української словесності сприймається мовцями як «ідеал», який правильно, точно та доречно формулює власні думки, вміє їх обґрунтовувати, володіє багатством мовлення, досліджує лінгвістичні, літературознавчі, методичні та психолого-педагогічні проблеми та явища, «занурюючись» у наукові, мовні та художні тексти тощо.

 

Цими проблемами переймається і Людмила Олександрівна Базиль, кандидат педагогічних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, співвиконавець держбюджетної теми «Розроблення системи формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій» у Глухівському НПУ ім. О. Довженка. У монографії «Розвиток літературознавчої компетентності майбутніх учителів української мови і літератури» дослідниця наголошує: «Художня словесність як фактор ідентичності й цивілізаційної розвиненості нації сприяє задоволенню потреб людини в соціокультурному, інтелектуальному, духовно-творчому розвитку. Зростає роль учителів української мови і літератури, які глибоко усвідомлюють свої національні корені, засобами художньої словесності виховують молодих громадян України, здатні трансформувати вивчення літературних творів у процес становлення учнів як творчих особистостей із чітко вираженою світоглядною позицією, розвиненими високоморальними цінностями, інтелектуальними якостями, широким діапазоном емоційно-чуттєвої сфери. У зв’язку з цим підвищуються вимоги до рівня професійної компетентності вчителів української мови і літератури, невід’ємним складником якої є літературознавча компетентність, що сприяє професійній самореалізації та утвердженню індивідуального стилю діяльності».

 

Ідеї формування та розвитку літературознавчої компетентності майбутніх учителів української мови і літератури цілісно розкрито у докторській дисертації Л.О. Базиль.

 

Принагідно вітаємо Людмилу Олександрівну Базиль, яка успішно в День української мови і писемності та Всесвітній день науки успішно захистила докторську дисертацію. Щиро бажаємо міцного здоров’я, творчого натхнення, життєвої енергії, нових наукових звершень, миру та злагоди!

 

Детальніше про наукову школу з проблем формування культуромовної особистості фахівця-дослідника читайте на sspu.edu.ua/semenog/index.php/ homepage/naukova-shkola

 

 

 

Земка О.І., ст. викладач

 

• Попередня
• Наступна