Звітна науково-практична конференція студентів, магістрантів

 

«Наукові дослідження молоді»

 

Секція «Української літератури і методики її навчання»

 

 

Робота секції «Української літератури і методики її навчання» відбувалась 11 квітня 2017 року. На секційному засіданні із доповідями виступали студенти 53-У, 21-У та 23-У груп. Студенти 33-У, 21 У, груп були активними учасниками конференції, ознайомлювались із специфікою наукових досліджень студентів старших курсів, брали цінний матеріал для подальшого написання власних наукових робіт з української літератури та методики її викладання.

 

Студентка 53-У групи Проклова Оксана у своїй доповіді на тему: «Солодка Даруся» Марії Матіос: проблематика, образи, жанрово-стильова специфіка» (науковий керівник – канд. пед. наук, доц. Привалова С. П.) акцентувала увагу учасників конференції на тому, що проблемою вивчення специфіки жанру роману займалися науковці С. Жила, Г. Павлишина, І. Римарук та ін. Марія Матіос своїм твором виступила новатором, увівши новий жанр роману-драми в українську літературу.

 

Проклова Оксана наголосила, що головну проблему можна окреслити у єдину – відчуженості людини від суспільства, яка включає в себе соціальну, психологічну, морально-етичну, історичну та філософську. Ключовими образами роману є образ головної героїні роману Дарусі, її батьків, образ Івана Цвичка.

 

Студентка ІІІ курсу Сугоняко Юлія підготувала доповідь на тему: «Образ України у творчості Д. Павличка» (науковий керівник: канд. пед. н., доц. Привалова С. П.). Доповідач зазначила, що актуальними дослідженнями творчості Дмитра Павличка є мотиви поезії останніх десятиліть митця, зокрема патріотичної та інтимної лірики. У творах поета образ України насамперед асоціюється із рідним краєм – Гуцульщиною, до якої він звертається з глибокою повагою. Зважаючи на достатню кількість досліджень різних аспектів лірики Д. Павличка, доцільно зазначити, що особливої уваги потребує визначення специфіки відтворення образу України у громадянській та інтимній ліриці митця.

 

Змальовуючи Батьківщину, Д. Павличко не обмежується темою уславлення: його вірші наповнені вагомими філософськими роздумами, проникливими медитаціями, вони позбавлені декларативного фальшу, риторики, образне слово – яскраво асоціативне, щире.

 

Студентка 21-У групи Ілленко Анна виступила із доповіддю на тему: «Тематика та проблематика сучасної творчості В. Яворівського» (науковий керівник: к. пед. н, доц. Гриневич В.Й.). У своєму виступі доповідач наголосила, що творчість письменника досліджували Б. Грищук, Г. Клочек, П. Осадчук, М. Наєнко, Є. Сверстюк. Роман «Найдовша ніч президента» був написаний протягом 4 місяців із січня по квітень 2011 р. в с. Підгірці за мотивами сучасного політичного життя в Україні. Письменник виявився безперечним майстром психоаналізу, адже весь твір сприймається через призму внутрішніх монологів та переживань. Як висновок, студентка зачитала вислів Я. Голобородька: «В. Яворівський – актуальний письменник, який відчуває, досліджує й віддає колористику життєвого факту…».

 

Тараненко Тетяна, студентка 21-У групи, у своїй доповіді «Історія України в нарисі В. Винниченка «Відродження нації». (науковий керівник: к. пед. н., доц. Гриневич В. Й.) звернула увагу присутніх на те, що В. Винниченко є однією з найцікавіших постатей ХХ ст., його творчість стала предметом літературознавчих розвідок учених (М. Вороний, М. Зеров, П. Христюк та ін.). У своєму виступі доповідач звернула увагу присутніх на те, що нарис було написано «по гарячих слідах» подій доби Центральної Ради, Гетьманщини, Директорії та Отаманщини. Тараненко Т. приділила увагу тому, що публіцист намагався відтворити справжні факти подій революції, діяльності уряду, проаналізувати причини поразки УНР і Директорії.

 

Студентка 42-А групи Ахромєєва Настя виступила з доповіддю «Специфіка роботи з текстом-оригіналом і текстом-перекладом на уроках зарубіжної літератури» (науковий керівник: асист. Чайка О. М.), де У своєму виступі доповідач звернула увагу присутніх на специфіку викладання зарубіжної літератури у ЗОШ, яка пов’язана з тим, що художні твори вивчаються у перекладах, переказах і переспівах. Анастасія підкреслила, що на уроках зарубіжної літератури вчитель може подавати фонові знання на різних етапах вивчення художнього твору, використовуючи наступні методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, самостійне читання (домашнє або класне), розгляд та аналіз ілюстрацій, репродукцій картин, прослуховування музичних творів, перегляд слайдів, уривків з кіно- та відеофільмів, які містять культурологічний матеріал.

 

Доповідач відмітила, що у сучасній шкільній практиці перекладні твори, як правило, вивчаються різнобічно: 1) перекладний твір як єдине джерело інформації про оригінал; 2) перекладний твір як основне джерело читацьких конкретизацій; 3) перекладний твір як засіб глибшого осягнення виучуваного оригіналу.

 

Під час конференції студенти та викладачі активно долучались до обговорення тем наукових доповідей, ставили запитання, висловлювали власні думки. За підсумками конференції було визначено кращі доповіді:

 

І місце – Ахромєєва А.

 

ІІ місце – Ілленко А., Сугоняко Ю.

 

ІІІ місце – Проклова О., Тараненко Т.