Скачать шаблоны для cms Joomla 3 бесплатно.
Зелёные шаблоны джумла.

 

 

 cc70.JPG

Робота секції української мови і методики її навчання відбувалась в 309 ауд. З доповідями виступали студенти 53-У, 33-Угруп, які представили узагальнені результати проведених наукових курсових і дипломних робіт. Студенти 11-У, 23-У груп були активними учасниками конференції, знайомилися із специфікою наукових досліджень студентів старших курсів, брали цінний матеріал для подальшого написання власних наукових робіт з української мови та методики її викладання. Найбільш змістовними і цікавими були визначені доповіді Бондарь В., Потапенко О., Монах А., Цибулі Н.

 

 

Магістрантка Бондарь Валентина у своїй доповіді на тему: «Структура та засоби вербалізації концепту СПОКУТА в індивідуальній мовній картині світу Л. Костенко» (науковий керівник – канд. пед. наук, доц. Каліш В. А.) охарактеризувала когнітивну структуру та мовні вербалізатори концепту СПОКУТА в ліриці Ліни Костенко. Доповідач підкреслила, що на основі контекстуального і концептуального аналізу творчого доробку поетеси, ядерна лексема-номінант концепту СПОКУТА перебуває в дихотомічному зв’язку з концептом ГРІХ з усіма його складниками. Зазначений концепт в індивідуальній мовній картині структурується такими складниками: мотив (причина), акт/процес та наслідок. Магістрантка наголосила на тому, що виокремлені компоненти в авторському світобаченні Ліни Костенко інтерпретуються залежно від тематики поезій. Процес спокути спрямований на відтворення мети, яку лірична героїня вбачає в найголовнішому – оберігати свою душу від гріхів, не примножувати вже зробленого колись зла, власну свободу. Лінгвопоетична проблематика, розглянута з позицій лінгвоконцептології, органічно пов’язана з культурно-мовним досвідом, фоновими знаннями, відбиває соціально-символічні особливості мислення, визначені народним світосприйняттям, тому відкриває великі перспективи для подальших досліджень у цій царині.

 

Досить актуальною і важливою у практичному значенні була доповідь студентки 33-У групи Потапенко Олени (наук керівник – канд. філ. наук, доц. Холявко І. В.), яка представила до обговорення тему «Синтаксичні типи помилок у науковому тексті». Студентка висвітлила мовностилістичну специфіку й основні риси синтаксису текстів наукового стилю, окреслила типові синтаксичні анормативи (на рівні словосполучення та на рівні речення) у наукових текстах сучасного педагогічного дискурсу. Олена звернула увагу слухачів на комплекс вимог, що забезпечують синтаксичну нормативність наукового тексту, наголосила на тому, що дотримання вимог пов’язане не лише з власне мовними чинниками, а й з певними відтінками змісту і тими логічними зв’язками, які мають бути відтворені у тексті. Про важливість прослуханої доповіді свідчила низка питань, які виникли у студентів. Вони взяли активну участь у її обговоренні та запропонували доповідачеві  розробити методичні поради студентам щодо уникнення синтаксичних помилок під час написання майбутніх наукових робіт.

 

Цілком оригінальним, багатим на фактичний матеріал був виступ Монах Анни, студентки 33-У (наук. керівник – канд. пед. наук, доц. Баранник Н. О.), яка окреслила проблему функціонування епітетів у поетичному мовленні В. Симоненка з урахуванням їх морфологічного вираження і семантичних особливостей. Аудиторія мала змогу переконатися в тому, що поетичний дискурс В. Симоненка багатий на епітети, які є образним, естетично маркованим атрибутом. Означені лексеми представлені переважно як препозитивними, так і постпозитивними якісними, відносними прикметниками з різноманітною семантикою. Оригінальними у поезіях є епітети, виражені іменниками-прикладками, які увиразнюють і доповнюють певні семи дистрибута. Поетичні контексти А. В. Симоненка, як зазначила Монах А., пронизані епітетами високої художньої якості. Вони зберігають свою свіжість та оригінальність, чарують сучасного читача. Активним було обговорення доповіді; додаткові питання  стосувалися стилістичних функцій епітетів у поезії Симоненка, частотності використання епітетів, виражених різними морфологічними категоріями тощо.

 

Про місце наукового стилю в системі функціональних стилів сучасної української літературної мови, його реалізацію в спеціалізованих текстах різних жанрів доповідала студентка 33-У групи Цибуля Наталія (науковий керівник – канд. філ. наук, доц. Холявко І. В.). Студентка окреслила функціональні особливості, мовностилістичну специфіку, характерні стильові ознаки наукового стилю. Більш детально увага була приділена характеристиці жанрів наукового стилю – монографії, підручнику, статті, реферату, тезам тощо. Визначено відмінності в предметах дослідження наукових підстилів природничо-наукового, науково-технічного і науково-гуманітарного.

 

Прослухавши доповідь, студенти ставили додаткові питання про принципи і вимоги щодо викладення наукової інформації, уточнювали відмінні ознаки наукових підстилів.

 

 

0
0
0
s2sdefault
Уникальная программа снижения веса от Фаберлик.
Новинки косметики фаберлик на faberllena.ru